Допоможи Марії потрапити до Оксфордського університету!

Хто я?

• Мене звати Марія Бахмач, я 22-річна українка з пристрастю до музики та усього, що з нею пов’язано.

Чому я тут?

• Мені була надана неймовірна можливість вивчати музикологію (музичну теорію) в Оксфордському університеті у період з жовтня 2020 року до літа 2021. Я перша людина у своїй родині, що отримує ступінь магістра, та перша, хто виїзжає для здобуття освіти за кордон.
• На сьогоднішній день вартість навчання на цій програмі складає 26405£ або 32.171$.
• Завдяки цьому кампейну я хочу зібрати 10.000, яких мені не вистачає.
• Детальну інформацію про цей курс можна знайти за посиланням: https://www.music.ox.ac.uk/research/disciplines/mu..
• 

Чому музика? Чому Оксфордський університет?

• Музика є моїм способом комунікації зі світом, а також є медіумом, через який я намагаюся привносити зміни у сучасне українське суспільство, що на сьогодні роз’єднано політичними чварами, війною та дискримінацією таких меншинств як ЛГБТК+ суспільства (частиною якого є і я).
• Ще з підліткових років я живу з діагностованою депресією, проходжу лікування та вчуся жити з цим, і музика — те, що допомагає мені віднайти зв’язок із зовнішнім світом та своїм я. Те, завдяки чому я вчуся розуміти соціум та шукати своє місце у ньому. Вивчаючи музику, я почуваюся потрібною, адже можу привности реальні позитивні зміни у світ та допомагати людям, досліджуючи питання самоідентифікації через музику, яка доволі часто є «безпечним місцем» для всіх покинутих, знедолених та незрозумілих.
• Адже якщо лікарі рятують наші тіла, мистецтво лікує душі
• Я вірю у те, що Оксфордський університет — безпечне місце, що зможе стати моєю другою домівкою через свою репутацію дослідницького університету, що є відкритим для людей з різних економічних і соціальних прошарків суспільства з усього світу.

Моя подорож Світом музики

Вперше я познайомилася з галуззю музикальної соціології під час курсу «Історія поп-музики» моєї бакалаврської програми в університеті Еразма (Роттердам, Нідерланди). Оскільки я займалася музикою скільки себе знаю: співала, грала на бандурі з дитинства, мене завжди цікавили такі стилі як український фолк, world music, джаз. Лише у 2017 році, у віці 19-ти років, мені відкрилася ідея вивчення музики з точки зору культурології, і я зрозуміла, що хочу присвятити цьому життя. Я почала начитувати матеріал таких музичних теоретиків як Теодор Адорно та Тія Де Нора. Вивчаючи все більше, я почала розуміти, що історії музичних рухів, пов’язані з квір-сценою, резонують зі мною найбільше. Тож, поєднавши дві мої найбільші пристрасті — квір-теорію та нову музикологію, я вирішили присвятити останній рік бакалаврату практичним дослідженням умов життя та роботи ЛГБТК+ музикантів у Нідерландах. Результатом цього стала моя дипломна робота, завдяки якій я отримала бакалаврський диплом з відзнакою у червні 2019 року.

Йшов час, я почала розуміти, що мені все ще не вистачає теоретичної бази аби втілити у життя всі свої дослідницькі наміри, тож я стала цікавитися перспективами продовження своєї академічної кар’єри. Можливість втілити мої амбіційні наміри та поєднати вивчення квір-музикології з соціологічними, культурним та естетичними аспектами у музиці надає тільки ця програма Оксфорду, адже Великобританія є лідером в області вивчення історії соціології музики. Ще у Нідерландах я ознайомилася з такими чудовими авторками та випускницями Оксфорду як Маргарет Бент та Елізабет Єва Ліч, і, думаючи про них, можу стверджувати Оксфордський університет є ідеальним середовищем для можливості глибокого академічного вивчення соціальної музикології.

Під час навчання на бакалавраті я навмисно обирала предмети, пов’язані з соціологією музики, у моїй альма-матер та університеті, у якому я навчалася за обміном (Ньюкаслський університет Нькасл-апон-Тайн, Великобританія). У першому, під час прослуховування таких курсів як «Популярна музика та суспільство», «Соціологія культури та модерну», «Естетика», я вивчала критику Адорно, Беньяміна та Дельоза, а також інших культурних теоретиків. Сповнена цих знань, я сміливо продовжила вивчати музику у Ньюкаслі під час останнього семестру мого бакалаврату, де я продовжила глибоке вивчення цієї теми під керівництвом Доктора Пола Аттінело. Ці курси дозволили мені розвинутися як культурній теоретикині, а не просто музичній обивательці.

Окрім бурхливої академічної діяльності, навчалася на вечірньому відділені у музичній консерваторії Codarts (джазове відділення) та працювала у концерт-холі Rotown, аби краще зануритися у музичне середовище. Багаточисленні волонтерства на подіях на кшталт Rotterdam Pride допомогли зрозуміти, наскільки важливо будь-якому досліднику знаходитися у середовищі, дослідженню якого він хоче присвятити життя.

Хай це наївно, але я вірю, що з таких маленьких кроків почався мій великий шлях до прекрасного світу дослідження музики. Адже, подумати тільки, сам факт того, що я, українська квір-дівчина, маю честь бути зарахованою до такого древнього та відомого університету, є чудом. У той же час я хочу вірити, що мої старання у подальшому зможуть служити прикладом не тільки моїй родині, а й десяткам молодих та трохи розгублених юним дослідникам, що хочуть присвятити своє життя музиці.

Адже всі ми можемо бути героями, хоча б на один день!